ДОРОГА ДО ХРАМУ

05.05 16року учні нашого закладу здійснили екскурсію храмами Кривого Рогу.

В програму екскурсії увійшло відвідування таких святих місць :

  • храму в честь преподобного Сергія Радонєжского
  • іконописної майстерні
  • храму Різдва Пресвятої Богородиці
  • храму Іверської ікони Пресвятої Богородиці та Георгієвської дзвіниці
  • Спасо - Преображенського Кафедрального собору
  • Свято - Покровського жіночого монастиря Криворізько - Нікопольської єпархії.

 

 

Весь час нашу групу супроводжував історик Анатолій Федорович Охинченко , який за благословінням архієрея Архієпископа Єфрема займається вивченням трагічної історії православних храмів Криворіжжя. 

В ході екскурсії ми почули церковну історію Криворіжжя, дізналися про призначення православних храмів, їх різновиди. Ми мали змогу ознайомитися з іконописом  в школі-майстерні , бачили старовинні та понівечені ікони. Усіх без винятку вразило зовнішнє та внутрішнє убранство наших храмів.

Під  час відвідування Георгіївської дзвіниці ми зрозуміли, що не лише святі або чудеса можуть зображатися у церквах, а й військово – історичний напрямок. Найменших учнів вразив оглядовий майданчик у дзвіниці, звідки, з висоти 30 метрів, відкривається чудовий краєвид на довколишні райони Кривого Рогу.

 

Екскурсія нікого не залишила байдужим , діти були зацікавлені історією храмів, кожен в серці мав частинку духовності свого рідного міста.

 

Учень 9 класу КНВК ЗШІ №9

Романенко Леонід

 

 

 

Святкуємо Великдень

  До світлого свята Воскресіння Христового вихованці КНВК «ЗШІ№9 з посиленою спортивною підготовкою» готувалися заздалегідь: прибрали приміщення школи та спального корпусу, впорядкували територію закладу, а в день свята запросили чисельних своїх друзів разом провести святкові заходи. 

   Для певної групи старшокласників цей день розпочався дуже рано. Наслідуючи гарну традицію попередніх поколінь вихованців, вони прийшли до сходу сонця, щоб одними з перших отримати освячення харчів, води та боже благословіння на міцьне здоров’я та успішне навчання. 

   На території церкви пораділи зустрічі з випускниками закладу минулих років, які і після закінчення школи продовжують підтримувати тісний зв’язок з матушкою Галиною керівницею недільної школи при церкві,  яку залюбки відвідувало більшість дітей .школи-інтернату.  За довгий час співіснування в церкві стало гарною традицією збирати великі дари для вихованців закладу і передавати їх  в день свята.   

  А напередодні світлого Дня Пасхи, одним з  перших, на запрошення дітей відгукнувся відомий у нашому місті благодійник та давній друг закладу  Едуард Самоткал.  І хоча він особисто не зміг приїхати до дітей, але потурбувався про фінансову підтримку у підготовці святкового столу.  

  По обіді до школи завітала чисельна група представників благодійного американо-канадського фонду та церкви Агапа.  Гості підготували та провели з дітьми велику розважальну програму, палили багаття та готували на ньому кукурудзяну кашу, пекли картоплю, вели розмови на різні теми і все це відбувалося в атмосфері піднесеного святкового  настрою.  

   Святковий день пройшов неймовірно швидко, але приніс  кожному яскраві враження та гарні спогади на майбутнє.

 

  Вихованці та педагоги закладу вітають чисельних своїх друзів зі  святом Воскресіння та   висловлюють щиру вдячність всім небайдужими до долі дітей людям за участь в організації  свята та постійну підтримку.

Святкуємо  Водохреща

 

 

  19 січня

 

   Декілька років тому педагоги та вихованці нашого закладу  започаткували традицію  на свято Водохреща виходити на відкриту  водойму для здійснення обряду омовіння  в крижаній воді.  Не виключенням став і цей рік.    Цього дня 20 представників закладу вийшли на пляж ПІВДГЗК  з метою Хрещенського занурення в ополонку. Тут з самого ранку батюшка Роман здійснив обряд освячення води. 

     Більшість представників закладу  вже не вперше приймали участь в такому дійстві але були і ті хто вперше відчув всю глибину сприйняття занурення в холодну воду. Такими стали Нестеров Олександр.Черкас Євген та Рой Руслана. Для останньої занурення справило  таке захоплююче враження, що вона забажала повторити ще раз.

Христос народився!

Славімо його!

  Саме такими словами вітається в цей день кожен християнин.

07 січня - ранок світлого дня народження Христа Спасителя традиційно починається з вранішньої церковної служби. Група вихованців закладу, які постійно відвідують воскресну школу при церкві Вознесіння Христа Господнього, чинно розташувалися перед алтарем, поруч зі святково вбраною ялинкою та ляльковим вертепом.


  Вітальна промова Отця Володимира і до обрядового святкового дійства залучаються діти. Вірші, щедрівки. Імпровізовані релігійні історичні сценки у виконанні дітей захоплюють своєю щирістю та майстерністю. А по завершенні, як і годиться, кожна дитина отримує подарунок.

  Зі світлим днем Різдва Христового вітаємо всіх!  


Щиросердно вітаємо вас з Великоднем!

 

 

Христос воскрес - квітує Україна,
Наш край в веснянім маєві чудес,
Звучить медово мова солов'їна.
Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

Сьома седмиця перед Великднем

 

    До світлого дня Воскресіння Господнього  вiруючi готуються сiм тижнiв Великого Посту - одного з найсуворiших постiв.  Цi тижнi називалися седмицями, упродовж яких царськi ворота, пiвнiчнi та пiвденнi ворота в алтарi не зачиняються на вiдзнаку того, що Син Божий своїм воскресiнням вiдчинив ворота до Царства Божого.

 

Благочинний протоієрей Володимир Борака
Благочинний протоієрей Володимир Борака

 

    Свiтле свято Воскресiння супроводжувалось урочистими обрядами, до яких готувались протягом цiлого тижня: прибирали, бiлили оселi, пекли паски або бабки фарбували крашанки, а молодь розписувала писанки. Саме так, наслідуючи традиціям свого народу, провели сьому седмицю вихованці школи-інтернату. Настанову про порядок його проведення  діти отримали під час занять  у недільній школі, яку відвідують вже багато років при храмі Вознесіння Христа Господнього,  що на мікрорайоні ПівдГЗК. Цього тижня, майже кожного дня, діти ходили до Храму та допомагали впорядковувати територію та приміщення до великого свята.

 

  За традицією,  Пасхи випiкали в четвер iз пшеничного борошна на яєчних жовтках.  Дотримуючись  народних традицій вихователь Тетяна Шевченко разом з дітьми своєї групи заходилася власноруч випікати Пасхи.  Дівчата та хлопці з великим задоволенням приймали в цьому  участь та норовили все  зробити власними руками.   І  Пасхи таки вдалися  на славу.

 

Пономар Віталій Бондаренко
Пономар Віталій Бондаренко

 

    А  в суботу діти фарбували крашанки в лушпиннi з цибулi. Це дійство має свої традиції, а саме: крашанки дозволялось фарбувати в рiзнi кольори, але перевагу надавали червоному, який символiзував кров Iсуса Христа. Нашi пращури вiрили, що в свяченому яйцi мiститься 40 милостей i Дух Святий. Шкаралупу з першого посвяченого яйця несли до рiчки й кидали у воду, "щоб допливла до рахманiв i сповiстила, коли Великдень". В сучасні часи люди переважно використовують барвисті наклейки, але й про лушпиння цибулі не забувають.

 

  Найголовніші події свята відбувалися на Всеношній службі.  Діти старшого віку та випускники минулих років традиційно приїжджають напередодні великих Християнських свят  до рідної Церкви де багато років навчалися у недільній школі під опікою матушки Галини Борако.  Особливо приємно було бачити нашого вихованця Бондаренка Віталія, як одного з головних помічників протоієрея Володимира  під час проведення Всеношної  служби.  У відповідних Великодньому святу  одіяннях та відповідаючи за виконання  функцій пономаря,  Віталій з великим трепетом та відповідальністю провів разом з іншими служителями та прихожанами  церкви Всеношне Богослужіння, та весь наступний святковий день у Храмі.

 

Богдан Корчагін
Богдан Корчагін

 

    Найурочистiший момент настав опiвночi, коли протоієрей Володимир  сповістив, що Христос воскрес, а всi присутнi з трепетом вiдповiли: "Воїстину воскрес!" Пiсля служби процесiя тричi обійшла навколо церкви, а потiм почали  освячувати обрядовi пасхальнi страви.

 

  На світанні  до церкви підійшли діти молодшого віку разом з педагогами.  Тут на них чекали солодощі та безліч святкових страв, що заздалегідь приготували їм прихожани церкви. Активну участь у приготуванні святкового обіду для дітей приймали і бувші випускники закладу, які добре пам’ятають ті часи коли  і їх  частували солодощами та бавили різними подарунками.

 

  А потім всі дружньо повернулися до рідної школи. Свято продовжили вийшовши на природу, спілкуючись та згадуючи веселі історії зі шкільного життя.

 

Відкрито майстерні до Великдня

Напередодні свята Воскресіння  до своєї шкільної домівки ми запросили багато гостей, серед них і дітей пільгових категорій із сусідніх шкіл та школи-інтернату №1 Дзержинського району.  Маючи значний досвід в проведенні підготовчої роботи до свята Великодня, вихованці та педагогічний колектив закладу  виявили бажання  поділитися своїми знаннями  з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах. 

   Таку ініціативу було схвалено та організаційно підтримано міським управлінням освіти та науки.  Фінансове забезпечення заходу взяв на себе благодійний фонд Едуарда Самоткала.

 

       З самого ранку почали збиратися гості.  Діти, що завітали до нашого закладу,  спочатку ніяковіли та сором’язливо озиралися.  Потім зацікавлено вивчали територію, внутрішнє убранство школи та спального корпусу.

 

 

      Після символічного відкриття свята, на якому дітей ознайомили з порядком проведення роботи майстерень, а їх було створено шість -  «Великоднє фаберже», «Великодні гаївки», «Мозаїка паєтками», «Пасхальний кролик», «Писанкарство», «Лялька- мотанка»,  діти за жеребом були розподілені на групи.

 

 

       Три години роботи пролетіли як одна мить. За цей час діти багато чому навчилися та  поглибили свої знання з історії народних традицій та християнських свят.  Кожен власними руками зробив Пасхальний подарунок для рідних та близьких. А під кінець, коли більшість дітей тісніше познайомилася та знайшла собі нових друзів, влаштували дружню фотосесію.

 

 

     На прощання кожна дитина отримала випечену Пасху, яку власноруч вручала головна натхненниця та ініціаторка проведення заходу, головний спеціаліст управління освіти та науки Олена Бородавка та представниця благодійного фонду Едуарда Самоткала Ірина  Єрешко. 

 

Святкуємо Водохреща

 

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня, тому співпадає зі святом Богоявлення, однак ці свята слід розрізняти. Народні назви свята — Йорда́на (або Ордана), Водохреща.

 

 

   Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

 

 

   Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.   В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин.

 

 

 

  Продовжуючи народні традиції зібралися декілька сотень мешканців та гостей Інгулецького району  на пляжі ПівдГЗК. Ієрей Валерій провів Святкове Богослужіння на березі відкритої водойми та обряд освячення води, а потім розпочалося масове омовіння бажаючих зануритися у воду. Таких цього дня було досить багато. Серед них 20 учнів та декілька педагогів нашої школи. Більшість дітей вже не перший раз приймали участь у такому зануренні, але були і такі, хто вперше зайшов у крижану воду, а саме: Чубарь Сашко, Ярьоменко Руслана, Булаш Аліна, Булаш Артем, Кравець Антон. Серед педагогів вперше прийняв участь у хрещенському омовінні заступник директора Чечель А.В.

 

 

   Продовження свята відбувалося на площі перед ПК ПівдГЗК. Там учні шкіл оформили святково вбрані столи, відповідно до вимог зимових свят, та провели обрядовий захист обраного ними свята. Святкове дійство супроводжувалося виступами професійних танцювальних колективів та співаків.

 

   Кульмінацією святкового дня стало проведення традиційного фольклорного фестивалю «Душі криниця» на який з’їхалися десятки фольклорних народних  колективів  з усієї країни.

 

Святкуємо Різдво Христове

 

  Різдво́ Христо́ве — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.   

  Згідно з Євангелієм Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Віфлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету в його нареченої Марії (Богородиці й Пріснодіви), які прибули до Віфлеєму для участі в перепису населення (Лк. 2:1,2). Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди.

 

 

Під час народження Христа над печерою зійшла Віфлеємська зірка, яка вказала про цю подію волхвам (мудрецям, царям) зі Сходу. Першими прийшли поклонитися Христу пастухи, яким про цю подію сповістив янгол, потім волхви. Волхви піднесли Христу дарунки — золото, ладан і смирну.      Довідавшись про народження Христа, цар Іудеї Ірод велів провести побиття дітей у віці до 2 років, але Христос був чудом врятований від смерті. Однак родина Йосипа була змушена втікати до Єгипту і Вранці 7 січня українці йшли до церкви, щоб віддати шану новонародженому Христові. Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина.

 

 

   Про цю та багато інших біблійних історій дізналися діти нашого закладу під час відвідин недільної школи, що діє при церкві Вознесіння Христа Господня, розташованої на житловому масиві ПівдГЗК.  Кожне християнське свято тут  відбувається  за участі вихованців школи. Не виключенням стало святкування Різдва Христового. Діти заздалегідь вчили вірші, пісні та колядки. А 7 січня, після вранішньої Служби Божої, діти  показали у храмі, під  святково вбраною ялинкою, театралізоване дійство «Вертеп», де були задіяні усі біблійні герої історії народження Ієсуса Христа.

 

 

Присутні у храмі прихожани, отримали величезне задоволення від виступу дітей, особливо до смаку їх виступ прийшовся господарю - благочинному протоієрею Володимиру, який щедро одарив колядників дарунками.

 

 

 

 

 

Свято Вознесіння Господнє

    Господнє  вознесіння Ісуса Христа на небо , яке відбулося через 40 днів після Воскресіння Господнього . В християнстві ця подія відзначається великим святом, яке завжди припадає у четвер 40-го дня по Христовому Воскресінні та належить до числа дванадцяти найбільших у церковному році і безпосередньо пов’язане із святом Воскресіння Ісуса Христа

  Архієпископ Криворізький та Нікопольський Ефрем очолив Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі на запрошення настоятеля храму, благочинного протоієрея Володимира Борака.

  В цей день  свого архіпастиря на паперті храму  зустрічали юні вихованці недільної школи в рядах яких була чисельна  група вихованців «ЗШІ №9» Своїм майстерним виконанням пісень та віршотворенням на святкову тематику діти насолодили слух чисельної громади прихожан храму, що зібралися на велике свято.  

   По закінченні Божественної літургії було здійснено святковий хрестний ход, потім архієпископ Ефрем звернувся до гостей зі словами настановчої проповіді.

   Від імені міської виконавчої влади до священнослужителів та прихожан храму з вітальним словом звернулася заступник міського голови В.Н.Берлін.

   Завершення свята відбулося за великим святковим обіднім столом для всіх присутніх, що символізує єднання людей та велику силу традицій християнства на нашій рідній землі.

Морально-духовне виховання

Завдання виявляється у вихованні у особистості моральної активності, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов’язковості, добросовісності, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості – це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

Мета –  сформувати основи загальнолюдських цінностей, усвідомлення цінностей соціального спілкування, сформувати соціально-комунікативні компетенції.

  Основні істини з роками не змінюються. Все, чого нас навчили в дитинстві, ми використовуємо впродовж усього життя. Період дитинства характерний особливою сенситивністю до морально – духовних впливів Школа – частина життя дитини.
Сьогодні
в нашому закладі створено такі умови, таке середовище, де  дитина не є  ізольованою від реального життя. У цьому життєтворчому процесі, коли зростає роль життєвої компетентності, навчальний заклад працює за такими принципами:

  

  •     розвиває свідому орієнтацію на життєві цінності;
  •    формує здатність до самоосвіти, самовиховання, самооцінки;
  •    розвиває у школярів свідоме ставлення до головних проблем життя;
  •    сприяє виробленню умінь бачити перспективу свого стилю життя.

 

Виховна діяльність морально-духовного виховання спрямована:

-     допомогти дитині справитись з інтенсивними соціальними перемінами, які вимагають особистісної зрілості, гнучкості та швидкодії;

-     знайти надійну життєву опору, яка базується на духовних цінностях, осмисленні себе і свого місця у житті, набуття впевненості у своїх силах;

-     ствердити чуття власної причетності до розвитку суспільства, держави, чуття соціальної значущості та корисності;

-     навчитись усвідомлювати значущість та силу індивідуальної ініціативи;

-     навчитись розуміти свої почуття та володіти ними;

-     навчитись справлятись із шкідливими звичками;

-     навчитись брати відповідальність на себе, конструювати самого себе і оточуючий світ за різних життєвих обставин;

-     навчитись достойно справлятись із ситуаціями соціального неуспіху та залишатись оптимістом.

Структуру абсолютних цінностей становлять:

  • Добро як якість життя;
  • Краса як вияв життя і принцип гармонії;
  • Істина як результат функціонування Краси в якості балансу;
  • Істина, що з’єднується з Добром, як єдність людського роду в його досконалості, є моментом усвідомлення її гуманістичної спрямованості. 

Реалізація поставлених завдань виконується за допомогою:

  • Залучення дітей до пізнання духовної спадщини українського народу;
  • ознайомлення учнів із світоглядно-релігійною проблематикою;
  • виховання учнів на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей : ідеалів добра, правди, свободи, любові, справедливості, совісті, людської гідності;
  • формування потреби у формуванні морально-вольових якостей і рис характеру, готовності до морального самовиховання;
  • виховання моральної свідомості й міцних моральних переконань, моральних почуттів;
  • виховання високоморального ставлення до людей, правдивості і скромності, сміливості і мужності, товариськості і дружби;
  • виховання почуттів толерантності та поваги до прав іншого.

Форми та методи роботи:

·         Дискусії на теми моральних, культурних, етичних та естетичних аспектів життя.

·         Зустрічі з цікавими людьми: представниками християнського духовенства, літераторами, філософами, художниками, громадськими діячами.

·         Пізнання Святого Письма та Біблійних Заповідей (відвідування воскресної школи);

·         Вивчення особливостей національних традицій, обрядів, церковних свят.

·         Ознайомлення з культурними традиціями та святими місцями християнства - духовною музикою, іконописом, скульптурою, архітектурою.

·         Участь у благодійних заходах та акціях милосердя.

Очікувані результати  повинні чітко відображати у вихованців  :

-        усвідомлення учнем важливих аспектів людських взаємовідносин у групі, найближчому оточенні, у колективі, в різних ситуаціях реального життя;

-        уміння розуміти суть і природу духовних цінностей, їхню роль у здійсненні кожною людиною морального вибору, розв’язанні життєвих проблем;

-        уміння формувати власну філософію життя, життєву позицію для планування сьогоднішнього і майбутнього;

-        сприйняття художньо-естетичних компетенцій як складової життєвої  компетентності.

 


Відвідини Києво-Печерської Лаври

У продовж двох днів 10-11 листопада 2012р. у стінах монастиря  Києво-Печерської Лаври перебували учні Криворізького навчально-виховного комплексу  ЗШІ № 9." Група дітей, що складалася з чотирнадцяти осіб прибула до Києва, у супроводі викладачів школи-інтернату. Паломницький департамент монастиря для хлопців організував оглядовий тур спорудами монастиря, під час якого вони відвідали печерні храми монастиря, а також познайомилися з його давньою історією. За словами вихованців особливо їм сподобалася   вечірня Лавра та перебування у Храмі, а також залишилось багато яскравих спогадів від вечірнього богослужіння та церковного хору.

У неділю, після церковних служб, відбулася зустріч учнів школи-інтернату з губернатором Києво-Печерської Лаври митрополитом Павлом. Владика, благословив дітей, нагадав їм про смиренність  та постійний прояв поваги до старших,до вчителів та вихователів. Про те, що потрібно захищати та примножувати славні сторінки історії свого закладу, рідного міста та неньки України.  «Діти, ходіть до церкви, молитися Богу, і все  у вашому житті буде добре!» сказав Владика.  На згадку митрополит передав кожній дитині іконку і лаврську шоколадку, а педагогам також духовну літературу для шкільної бібліотеки.

У неділю, після церковних служб, відбулася зустріч учнів школи-інтернату з губернатором Києво-Печерської Лаври митрополитом Павлом. Владика, благословив дітей, нагадав їм про смиренність  та постійний прояв поваги до старших,до вчителів та вихователів. Про те, що потрібно захищати та примножувати славні сторінки історії свого закладу, рідного міста та неньки України.  «Діти, ходіть до церкви, молитися Богу, і все  у вашому житті буде добре!» сказав Владика.  На згадку митрополит передав кожній дитині іконку і лаврську шоколадку, а педагогам також духовну літературу для шкільної бібліотеки.